Sorbents and Catalysts

TEXT WILL BE HERE SOON…

Сорбенти

Сорбенти використовуються для вибіркового поглинання або утримання газів, парів і розчинених речовин. До них належать активоване вугілля, силікагелі, цеоліти, оксиди металів та інші пористі матеріали. Ефективність сорбенту значною мірою залежить від його пористої структури. Знання питомої площі поверхні, загального об’єму та розподілу пор за розмірами дозволяє оцінювати сорбційну здатність матеріалу, контролювати якість продукції та оптимізувати процеси розділення й очищення.

Важливими характеристиками сорбентів є:

  • питома площа поверхні;
  • об’єм і розмір пор;
  • розподіл пор за розмірами;
  • адсорбційна ємність;
  • швидкість сорбції та десорбції;
  • термічна та хімічна стабільність.

Активоване вугілля, наприклад, застосовується для очищення газів і рідин, уловлювання парів органічних сполук, рекуперації розчинників та видалення забруднювачів зі стічних вод. Для кожного з таких застосувань необхідний матеріал із певним діапазоном площі поверхні та характеристик пористості.

Каталізатори

Каталізатори прискорюють хімічні реакції, не витрачаючись у процесі реакції, та широко використовуються в нафтохімії, хімічній промисловості, енергетиці, захисті довкілля та інших галузях.

Активність і селективність каталізатора залежать від комплексу його фізико-хімічних характеристик. Поряд із хімічним складом важливу роль відіграють питома площа поверхні, структура та доступність пор, дисперсність активної фази, кількість і природа активних центрів. Пориста структура каталізатора може визначати доступ реагентів до активних центрів і вихід цільових продуктів. Контроль розміру пор дозволяє створювати селективні каталізатори, здатні переважно пропускати та перетворювати молекули відповідного розміру.

Під час розроблення та контролю якості каталізаторів важливо визначати:

  • питому площу активної поверхні;
  • об’єм і розподіл пор;
  • текстурні характеристики матеріалу;
  • адсорбційні та десорбційні властивості;
  • кількість і силу активних центрів;
  • здатність матеріалу до хемосорбції;
  • термічну стабільність та поведінку під час нагрівання.